родился 17 августа 1941 года, в г.Харькове. Его первые годы прошли не легко. Эвакуировался с семьёй в города Сталинград, Барнаул. Детство прошло в с.Алексеевка Курской области. Там же закончил начальную школу.

С молодости интересовался поэзией (Пушкин, Блок, Есенин...).

В творчестве Вячеслава ощущаются его личные философские размышления о природе и жизни.

Закончил Харьковский машиностроительный техникум при ХТЗ. Служил в армии в ракетных войсках (668 РП) и был участником операции "Анадырь"  (Карибский кризис).

При жизни освоил не мало профессий. Работал слесарем, конструктором, наладчиком-механиком и инженером-метрологом.

На пенсии продолжал работать инженером-метрологом. Но всю жизнь он в душе оставался поэтом-романтиком.

В 1989 г. закончил заочно Московский народный университет искусств ЗНУИ.

Родным и друзьям начал играть на аккордеоне.

Писать стихи начал в 40 лет, когда пришёл в литературную студию ХТЗ.

Из воспоминаний автора:

"Да, конечно, студия не научит писать стихи, но общение с одарёнными людьми давало импульс творчеству и делало жизнь интересной"

Позже он понял, что его стихи полноценно зазвучат в объединении с музыкой.

Печатался в периодике. Выпустил книгу "Элегия" 2003 г. (издательство "Митець")

Автор сотен стихов на русском и украинском языках, а также десятков песен.

Был членом творческого Объединения композиторов любителей при Харьковском областном центре народного творчества.

Талантливый автор писал песни не только для себя, но и не жалел своих стихов и для других композиторов.

Его песни неоднократно звучали и, будем надеяться, будут жить на сценах не только Харькова, но и всей Украины.

 

Ушел из жизни 17 октября 2010 г.

Погиб от инсульта.

 

 

В'ячеслав Сергійович Бабешко народився 17 серпня 1941 р. в місті Харкові.

Малою дитиною В’ячеслав застав тяжкі роки й евакуювався зі своєю родиною до Сталінграду. Дитинство майбутнього поета пройшло в селі Олексійовка, Курська область. В цьому ж селі й закінчив навчання в школі.
Змолоду захоплювався поезією і ,напевно, великий внесок і основу в літературу дали його кумири : Олександр Пушкін, Олександр Блок, Сергій Єсенін. В творах Бабешко відчувається його особисте почуттєве та філософське осмислення природи і життя.

Закінчив машинобудівний технікум при ХТЗ в Харкові. В армії служив у ракетних військах. Брав участь у операції "Ангадирь" - карибська криза.

За життя йому доводилось освоїти чи мало професій, в яких він знав свою справу. Працював слюсарем, конструктором, механіком та інженером-метрологом. Та все життя він в душі був поетом-романтиком.

У 1989 р. заочно закінчив музичний факультет Московського народного університету. 

Тож всіх своїх рідних й друзів Бабешко розважав й захоплював соєю грою на акордеоні.
З молоду В’ячеславу Сергійовичу ніколи було займатися справою всього життя, тому почав писати вірші прийшовши в літературну студію ХТЗ у 40 років. Зі спогадів самого автора, він розповідав : «Да, конечно, студия не научит писать стихи, но общение с одарёнными людьми давало импульс творчеству и делало жизнь интересной.»

 Але потім зрозумів, що повноцінно вони зазвучать у поєднанні з музикою.

Таким чином він занурився у думки про написання пісень і став автором десятків пісень й сотень віршів, як на українській так і на російській мовах.
В’ячеслав Сергійович писав статті до газет, завжди сміло вів жваві дискусії з питань культури й історії України. Він був справжнім патріотом України, що відображалось в його поезії.

У 2003 р. видавництво "Митець" видало збірку чудових поезій - "Елегія".

Був членом Творчого Об'єднання композиторів аматорів при Харківському обласному центрі народної творчості (ХОЦНТ).

Талановитий автор писав пісні не лише для себе , а й не жалкував своїх віршів й для інших композиторів. Його пісні не одноразово звучали й сподіваюсь будуть жити на сценах не лише Харкова,а й всієї України.

 

17 жовтня 2010 року автор загинув від інсульту.