Які б не велися, панове, Розмови недружні в імлі. Не вбити вам нашоі мови, Бо вічна вона на землі.
Тому, йде від народу Він нею живе і співа. Ця мова козацького роду, Як хліб, усьому голова.
І сила, і слава, і воля, І небо свое голубе. Яка б не писалася доля, А мова ніколи не вмре.
Розквітне моя Украіна, Що назву і мові дала. На лузі духмяна калина Під пісні весною цвіла.
Коли залуна украіньска, То навіть усе завмира. В Москві, у Парижу, у Мінську Душа Украіни співа.
І доки світитиме сонце, Співатиме буде завжди. Нам мова,як світ у віконце, Що нас боронить від біди.
Над степом, над морем, над полем У небо блакитне летить. Лунає украінськая мова. Нікому ЇЇ не спинить!
|