Блище все до вічності, до Бога.
На шляху тернистому буття.
І, яка б не трапилсь дорога,
Приведе до річки Забуття.

Кожному плисти по ній придеться
Віртуально в стиглості віків.
Звітіля ніхто не повернеться
І нема зелених там луків.

Зірки мерехтливі в небі вічним.
Таемниць хранителі весь час.
Проспівають пісні нам космічні
І Чумацький Шлях покличе нас.

Покі ще світанками сповитий
Світ такий зелений і дзвінкий!
І у росах, пахнущие літом
Трави, простір неба голубий.

Із під снігу пролісок проб’ється.
Знов весна наснаги надає.
Пересмішник плаче, та сміється.
Райдуга із річки воду п’є.

А минуле завжди поруч з нами.
І щури, аж стрибають в ріку.
У дитинство и зове и манить
Волошкова стежка в житняку.