У кожну мить і у негоду,
Коли йдемо в атаку ми,
Нема для танкив перешкоди
І в дощ, і в заметіль зими.

Над нами небо наше сине.
Реви , мотор, не підведи.
На захист неньки Украіїни
Готові встати ми завжди.

Земля тримтить, вогню лавина.
Снаряди рвіться вдалині.
Йдуть в учбовий бій машини,
Щоб справді не було війни.

А після бою тиша, втома.
Відкриєш люк усім вітрам.
Ви не журіться, милі, вдома.
Не отдамо вас ворогам.

Як зранку небо, сине, сине.
Ласкаве золото ланів.
А ми танкисти України.
Нащадки славних козаків.

Бабешко В.С. www.babeshko.at.ua