Біля моря є місто, наче чайка злітає Крила вільно розкрила в синяві берегів. Хвиля берег до себе весь час пригортае І тебе, Севастополь, - мрію всіх морякив.
Кожна вулиця тут, - це історія вічна. І Малахів Курган, віковий Херсонес. Севастополь гвардійська сповивила стрічка. З під вогню, да спід попелу дивом воскрес.
А, коли в грізний час задимилося небо, Відступая з боями клялись моряки: "З перемогою прийдем, Севастополь, до тебе!” Повернулись, прославив тебе на віки.
На Сапун на горі в серце просяться маки. А у парку над морем лаванда гірська. Під яким би сузір’ ям не був зодіака, В Севастополі сяюча зірка морська.
І душа моряка буде вічно з тобою Де причали твої, і твої кораблі. Севастополь і море, знайоме до болю, Севастополь - частинка моеї землі.
Севастополь і море любиме до болю. Це перлинове чудо на погрудді землі.