Черга гомінка у магазіні.
Крутить кільця схожи на удава.
"Що дають?Да, сутінки в козрині
По заявці Держлюбоввитдаву”.

Пред’являеш паспорт і вам сходу
Упакують сутінки сумлінно.
Вони дійсні у любу погоду.
Треба ж так.Ну прямо неймовірно!

"Пиво только членам профсоюза”
Пам’ятаю Ільфа і Петрова.
Сутінки затоки Лаперуза
Із повітрям запаху морського.

"Задля чого? Я тоді питаю
У веселий в джинсах громодянки.
Сутінки придуть.Я твердо знаю
Вечером, ну і, звичайно, зранку.”

Засміялась дівчина красива:
"Це не просто примха у природи.
Як, що вам побачитичсь несила,
Сутінки і будуть у нагодІ.

Жди, коли іще настане вечір.
Сутінки в корзині поруч ставиш.
Обнимай коханую за плечи
І у штучних сутінках гуляеш”.

Сутінки коханим –гарна штука,

Змиткував я,- молодим таланить.
Ім чекати вечера, бач мука.
А мені вже ні до чого, мабуть.

І роки моі на те причина.

Сивина, але таке насниться!
До того цікава ця корзина.
"Хто останній? Може пригодиться!”