Влітку сонце над Салтівкой рано встає,
Хоч дрімае іще Старий Харків.
Ми бродили з тюбою,кохання моє
По бульварам, проспектам и паркам.

Я так палко тобі про любов говорив,
Стан дівочий, гнучкий обіймая,
І про те, що у повені сяйва зорі
Краще дівчини в світі немає

Чарівна і струнка салтівчаночка.
Так зваблива твоя красота..
Салтівчаночка- харків’яночка
В молоді незрівнянні літа.

Ходять чутки про спальний район раз у раз.
Але ж Салтівка наша – це доля.
Журавлівськії схіли пильнують на нас.
Мчать трамваї до житнього поля.

Без твоеї краси, салтівчаночка
Не співали би і солов’ї.
Салтівчаночка – харківяночка,
Заворожливі очі твої.

Оксамитові щічки у ямочках,
І чаклукнськиї очі твої.

Бабешко В.С. www.babeshko.at.ua